Читать онлайн книгу "Камасутра"
Камасутра
Ватсьяяна Малланага
У давньоiндiйському трактатi «Камасутра», створеному понад пiвтори тисячi рокiв тому, секс розглядаеться як особливе мистецтво, а займатися ним означае «божественне з’еднання». Але «Камасутра» – це не тiльки опис сексуальних поз, це перш за все роздуми про людськi пристрастi: бажання, потяг i вiдштовхування, iнтриги й зваблювання. Отже, ця книга про вiчне, й саме тому iнтерес до неi не слабшае протягом столiть.
У форматi PDF A4 був сбережений видавничий дизайн.
Камасутра
© В. С. Мурич, переклад украiнською, 2021
© Б. П. Бублик, В. А. Мурликiн, художне оформлення, 2008
* * *
Попереднi зауваження
У лiтературнiй спадщинi будь-якого народу можна знайти деяку кiлькiсть трактатiв, присвячених любовi. Ця тема повсюди стае предметом багатогранного вивчення, до того ж в кожнiй культурi вона представлена по-рiзному. Пропонована публiкацiя покликана дати читачевi повний переклад того, що вважаеться зразком любовноi прози на санскритi, – книги пiд назвою «Камасутра Вацяяна», або «Афоризми любовi», що належать перу Вацяяни.
. .
Частина I. Змiст науки
Роздiл 1. Вступ до науки. Почестi Дхармi, Артхi i Камi
На початку Батько всього сущого i правитель свiту Праджапатi створив чоловiка й жiнку i дав сто тисяч заповiдей, за якими повиннi вони були жити згiдно Дхарми, Артхи й Камi. Заповiдi про Дхарми принiс прабатько людського роду Ману Сваямбху, заповiдi про Артхи зiбрав наставник i жрець богiв Брiхаспатi, а тисячу настанов про Камi дав Нандi, слуга великого бога Шиви Махадевi. Цю тисячу настанов, скоротивши iх до п’ятиста, переказав син Уддалака, брахман Шветакету. Потiм брахман Бабхравiя iз Панчали продовжував навчати повчанням Ками, залишивши лише сто п’ятдесят заповiдей, об’еднаних у сiм роздiлiв:
1. Садхарана – загальний роздiл;
2. Сампрайогiка – про обiйми в любовному з’еднаннi;
3. Канiя Сампраюктака – про досягнення союзу чоловiка й жiнки;
4. Бхарiяхiкарiка – про гiднiсть замiжньоi жiнки;
5. Парадiка – про чужих дружин;
6. Вайсiка – про куртизанок i публiчних жiнок;
7. Аупамiшадiка – про мистецтво спокушання i способи пiдтримки пристрастi.
Шостий роздiл був видiлений в особливу главу Даттака на прохання кращих публiчних жiнок Паталiпутри (Патни). Так само з’явився i загальний роздiл з настановами Чарьяни. Решта частин були окремо переданi Суварнанабхою, Гхотамукхою, Гонардiею, Гонiкапутрою i Кучумарою. Так наука Ками була викладена багатьма вчителями i стала незбагненною. Зв’язнiсть ii порушилася, коли Даттака з iншими наставниками почали трактувати по одному роздiлу, а книгу Бабхравii важко здолати через ii великий обсяг. Саме тому Вацяяна записав головну думку кожного роздiлу, написаного сiмома вчителями, i отримав «Камасутру» – короткий виклад настанов про любов i чуттевiсть.
. .
Роздiл 2.Про Дхарми, Артхи i Ками[1 - Дхарма – сукупнiсть суспiльних, сiмейних, релiгiйних обов’язкiв, що визначають правила поведiнки людини. Артха – придбання i правильне використання матерiальних цiнностей; наука управлiння державою; в широкому сенсi – стратегiя практичноi поведiнки. Кама – сфера чуттевого й емоцiйного життя, збудження i задоволення почуттiв; переважно – фiзичний потяг i плотська любов. (Тут i далi прим. пер.)]
Людина, життя якоi тривае сто рокiв, повинна тренувати Дхарму, Артху i Каму, притому в рiзнi роки i так, щоб вправи не тiльки не шкодили одна однiй, але служили досягненню спiльноi гармонii. Краще, коли початок навчання покладено в дитинствi; юнацькi та зрiлi роки присвяченi Артхi й Камi, а людина, яка вже пожила, практикуе Дхарму, прагнучи досягти Мокшi[2 - Мокша – «звiльнення», поняття протиставлене Дхармi, Артхi i Камi; вiдмова вiд мирських уподобань i активного життя, досягнення вищого стану святостi.] i уникнути нового земного втiлення. Також, зважаючи на мiнливiсть життя, вправляти Дхарму, Артху й Каму можна тодi, коли до цього е спонукання, однак навчання мае тривати рiвно стiльки, скiльки потрiбно для отримання знань.
Дхарма – покора настановам Шастр[3 - Шастра – систематизована сукупнiсть знань про свiт i життя. Шастрами називаються давньоiндiйськi кодекси з рiзноманiтних галузей знань.] щодо жертвоприношень та iнших справ, якi часто не виконуються, бо не вiд свiту цього, i користь iхня не помiтна вiдразу; а також утримання згiдно з приписами вiд поiдання м’яса та iнших дiй, якi часто вiдбуваються, бо належать цьому свiту й вигода iх здаеться очевидною. Осягнути Дхарму слiд за допомогою божественних одкровень – шрутi – i бесiд зi знавцями Дхарми.
Артха – отримання ремесла або майстерностi в якiйсь справi, придбання земель, золота, начиння, возiв i друзiв. Артха також – це збереження придбаного i примноження заощадженого. Пiзнати Артху можна вiд чиновникiв i купцiв, якi знаються на торгових справах.
Кама – насолода будь-яким предметом кожного або всiх п’яти почуттiв: слуху, дотику, зору, смаку та нюху, яка направляеться думкою i душею. Камою зветься те особливе переживання тiлесного й розумового задоволення, яке виникае вiд дотику органа, який вiдчувае насолоду, з предметом почуття. Про Каму дiзнаються з Камасутри i звичаiв мiстян.
Коли трiада, а саме: Дхарма, Артха i Кама з’еднуються, то кожна попередня ii частина вища за подальшу: Дхарма вища за Артху, а Артха вища за Каму. Однак Артха стоiть на першому мiсцi для правителя, бо благоденство кожного пiдданого виникае з неi; куртизанка ж повинна вiддати перевагу Камi перед iншими двома. Ось два винятки iз загального правила.
Заперечення:
Деякi освiченi люди кажуть, що оскiльки Дхарма не вiд свiту цього, то i пiзнати ii можна тiльки з учених книг. Те саме й щодо Артхи: застосовувати ii можна, лише прочитавши i вивчивши книги, у яких мiстяться належнi знання. А ось з Камою, вважають такi мудрецi, iнакше: ii знають навiть грубi тварини i весь час вдаються до неi, а значить, людинi немае потреби вдосконалювати своi вмiння.
Вiдповiдь:
Це не так, бо злягання об’еднуе чоловiка й жiнку, вимагаючи належноi поведiнки, дiзнатися про яку можна лише з Кама Шастри. Тварини ж, не знаючи Камасутри, не можуть поводити себе належним чином; вони не вмiють i не можуть утримуватися, iхнi самки загальнодоступнi й використовуються тiльки для безрозсудних i бездумних зносин, i тiльки в певнi перiоди.
Заперечення:
Послiдовники Локаяти[4 - Локаята – древнеiндiйське матерiалiстичне вчення. Інiцiатором його за традицiею вважають древнього мудреця Брiхаспатi, який проголосив основою буття безпочатковий (тобто безбожний) принцип «свабхава» (природи). Твори представникiв Локаяти не збереглися.], спрямованi до мирського, кажуть: «Не потрiбно слiдувати божественним розпорядженням, бо обiцяючи солодкий плiд в майбутньому, вони не говорять, коли це майбутне настане i чи вдасться отримати плiд. Хiба не дурень той, хто вiддае свою власнiсть до рук iншого? Уже краще синиця в руцi, нiж журавель у небi, – краще, напевно, отримати мiдний грiш, нiж вiдчувати занепокоення i страждання, намагаючись добути золоту монету».
Вiдповiдь:
І це не так. Перше: священнi книги, якi велiли вправлятися в Дхармi, закликають до спокою i вiдмови вiд страждання. Друге: очевидна користь жертв, якi приносяться для перемоги над ворогом i для припинення посухи. Трете: всякий бачить розумний порядок, з яким сонце, мiсяць, зiрки, планети й iншi небеснi тiла трудяться на благо нашого свiту. Четверте: iснування земного свiту грунтуеться на тому, що всi чотири касти дотримуються покладених на них правил; досягти просвiтлення можна, лише пройшовши всi визначенi стадii життя – учня, господаря, вiдлюдника й мандрiвника, який зрiкся свiту. П’яте: не кожне зерно, кинуте в землю, сходить, але ми кидаемо його в надii на майбутнiй урожай.
Отже, приписи Дхарми повиннi дотримуватися.
Заперечення:
Тi, хто слiпо пiдкоряеться долi, кажуть: «Навiщо намагатися добувати й примножувати багатство? Адже воно приходить або не приходить само собою, незалежно вiд того, докладати до цього зусилля чи нi. Усе в руках долi, вона править успiхами i втратами, удачами й поразками, задоволенням i болем. Сили долi дали демону Балi перемогу над Індрою i звели його на престол; i тi ж сили принесли Балi поразку вiд Вiшну, i доля знову пiдiйме Балi.
Вiдповiдь:
Так говорити неправильно. Придбання будь-якого предмета означае зусилля людини; вiдповiднi дii можуть вважатися справжньою причиною всiх звершень. Саме тому належнi вчинки необхiднi, навiть якщо успiх визначений долею, бо той, хто не робить iх, не може досягти щастя.
Заперечення:
Тi, хто схильний вважати, нiби Артха понад усе, кажуть так. Достойнiй людинi слiд не шукати задоволень, а навпаки – бiгти вiд них, бо вони перешкоджають осягненню Дхарми i Артхи, якi понад насолоду. Де задоволення – там i страждання, i негiднi люди, i негiднi вчинки, i бруднi помисли. Задоволення швидкоплиннi, вони приносять iз собою безтурботнiсть i легковажнiсть, але не роздуми про майбутне. Зрештою той, хто живе насолодою, неминуче розчаровуеться у всiх i в кожному, i навiть у самому собi. Вiн нiкому не потрiбний, його зневажають. Бiльше того, багато гiдних мужiв, якi занурилися в безодню чуттевих задоволень, занапастили своi сiм’i i втратили друзiв. Так, цар Дандак’я з династii Бхок’я, який зловмисно зазiхнув на честь дочки брахмана, був розорений i позбувся престолу. Індра, який збезчестив Ахалайю, дружину мудреця Гаутами, був проклятий Гаутамою i зазнав багатьох прикрощiв через свiй поганий вчинок. Дорого довелося заплатити за свiй потяг до насолод.
Вiдповiдь:
Це заперечення не мае сенсу, бо чуттевi насолоди необхiднi для здоров’я i благоденства тiла не менше, нiж iжа. Бiльше того, вони являють собою прояви Дхарми i Артхи й також вимагають обачностi й помiркованостi. Адже нiхто не утримуеться вiд приготування iжi лише тому, що ii може вкрасти голодранець; ми кидаемо в землю зерна, незважаючи на те, що оленi можуть розорити посiви.
Отже, людина, яка слiдуе i Дхармi, i Артхi, i Камi, досягне щастя i в цьому свiтi, i в тому, у який прийде пiсля смертi. Гарнi тi вчинки, якi не заважають благоденствувати в цьому свiтi i не приносять шкоди в тому. Гарне будь-яке дiяння во славу Дхарми, Артхи i Ками разом та окремо, але не те, яке, сприяючи однiй сторонi життя, перешкоджае виконанню двох iнших.
Роздiл 3. Мистецтва i науки, якi повиннi бути вивченi
Слiд вивчати Камасутру й роздiли цього знання так само, як i науки та мистецтва, якi пiдлягають Дхармi й Артхi. Навiть юнi дiви повиннi пiзнати науку Камасутри до замiжжя; пiсля весiлля вони можуть продовжувати навчання за згодою чоловiка. Деякi мудрецi заперечують це, мовляв, раз жiнка не допущена до наук, то й Камасутру iй вивчати не слiд. Вацяяна ж на це вiдповiдае, що е жiнки, якi спочатку володiють Камасутрою, i знання це йде вiд Кама Шастри, тобто дане самою Камою. І так вiдбуваеться не тiльки тут – у свiтi безлiч людей, необiзнаних у науках, але процвiтаючих в ремеслi; натомiсть учених, якi збагнули закони й основи наук, набагато менше. Багато жерцiв вимовляють ритуальнi слова, не знаючи, як вони пишуться. Так само люди йдуть слiдом за сприятливими прикметами розташування свiтил, не знаючи законiв астрологii. Так само об’iждчики управляються з кiньми i слонами, не знаючи наук. Так само мешканцi найвiддаленiших провiнцiй пiдкоряються царським указам тiльки тому, що вони виходять вiд царя, не шукаючи iнших причин. Так само досвiд показуе, що е рiзнi жiнки: принцеси, дочки мiнiстрiв, радникiв, публiчнi жiнки й куртизанки, якi вже опанували Камасутру.
Тому-то жiнцi належить вивчати Камасутру, або хоча б ii частину, шляхом отримання досвiду з найближчим i довiреним наставником. На самотi вона повинна осягнути шiстдесят чотири вмiння, що становлять роздiл Кама Шастри. Їi наставником може бути тiльки замiжня жiнка або жiнка, що пiзнала чоловiка: молочна сестра, яка виросла з нею; подруга або сестра, якiй можна довiряти в усьому; тiтка; стара служниця; жiнка, яка довгий час прожила в будинку.
Ось якими вмiннями повинна оволодiти жiнка, що бажае пiзнати Камасутру:
• спiв;
• гра на музичних iнструментах;
• танець;
• вмiння спiвати, танцювати i грати на музичному iнструментi одночасно;
• письмо i калiграфiя;
• нанесення татуювання;
• прикраса статуй божеств рисом i квiтами;
• прикраса ложа квiтами;
• мистецтво фарбування тканин, розпису тiла i забарвлення зубiв, волосся i нiгтiв;
• прикраса пiдлоги кольоровим склом;
• пiдготовка лiжка, чистка килимiв i диванних подушок;
• гра на скляних посудинах, наповнених водою;
• збiр i зберiгання води;
• малювання, виготовлення i розвiшування прикрас;
• догляд за квiтами й квiтниками;
• зав’язування тюрбанiв i стрiчок, виготовлення гiрлянд i вiнкiв iз квiтiв;
• виступ перед публiкою;
• приготування пахощiв;
• охайнiсть в одязi, вмiння носити коштовностi й прикраси;
• знахарство;
• спритнiсть рук i рукодiлля;
• мистецтво приготування iжi;
• виготовлення прохолодних напоiв й алкогольних настоянок належного смаку й кольору;
• мистецтво кравця i шиття;
• вмiння вишивати, плести i ткати орнаменти й малюнки;
• мистецтво гри в загадки;
• вмiння грати «в слова»;
• мистецтво наслiдування й перевдя-гання;
• декламацiя;
• вмiння вимовляти скоромовки;
• умiння поводитися з холодною зброею;
• вмiння мiркувати й робити висновки;
• умiння обробляти дерево;
• мистецтво будiвництва, архiтектури;
• умiння визначати справжнiсть золота, срiбла й коштовних каменiв;
• хiмiя i знання про мiнерали;
• розфарбовування прикрас;
• знання про рудну справу i видобуток корисних копалин;
• садiвництво, вмiння доглядати за рослинами;
• мистецтво влаштування боiв пiвнiв, перепiлок i щурiв;
• мистецтво вчити папуг i шпакiв людськоi мови;
• умiння користуватися пахощами й маслами, умiння укладати волосся в зачiску;
• володiння тайнописом i читанням зашифрованих послань;
• умiння шифрувати усне мовлення i розумiти iнших людей, якi спотворюють свою промову, щоб приховати вiдомостi;
Конец ознакомительного фрагмента. Получить полную версию книги.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/vatsyayana-mallanaga/kamasutra-65717798/) на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
notes
Примечания
1
Дхарма – сукупнiсть суспiльних, сiмейних, релiгiйних обов’язкiв, що визначають правила поведiнки людини. Артха – придбання i правильне використання матерiальних цiнностей; наука управлiння державою; в широкому сенсi – стратегiя практичноi поведiнки. Кама – сфера чуттевого й емоцiйного життя, збудження i задоволення почуттiв; переважно – фiзичний потяг i плотська любов. (Тут i далi прим. пер.)
2
Мокша – «звiльнення», поняття протиставлене Дхармi, Артхi i Камi; вiдмова вiд мирських уподобань i активного життя, досягнення вищого стану святостi.
3
Шастра – систематизована сукупнiсть знань про свiт i життя. Шастрами називаються давньоiндiйськi кодекси з рiзноманiтних галузей знань.
4
Локаята – древнеiндiйське матерiалiстичне вчення. Інiцiатором його за традицiею вважають древнього мудреця Брiхаспатi, який проголосив основою буття безпочатковий (тобто безбожний) принцип «свабхава» (природи). Твори представникiв Локаяти не збереглися.
Если текст книги отсутствует, перейдите по ссылке
Возможные причины отсутствия книги:
1. Книга снята с продаж по просьбе правообладателя
2. Книга ещё не поступила в продажу и пока недоступна для чтения